надокучити


надокучити
-чую, -чуєш, Пн.

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Смотреть что такое "надокучити" в других словарях:

  • надокучити — див. надокучати …   Український тлумачний словник

  • надокучити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • оприкрити (сья) — надокучити комусь …   Лемківський Словничок

  • навкучитися — читься, док., безос., діал. Надокучити, набриднути …   Український тлумачний словник

  • назолити — I див. назолювати. II лю/, ли/ш, док., розм. 1) Набриднути, надокучити кому небудь. 2) Зробити неприємність кому небудь …   Український тлумачний словник

  • наскучити — чу, чиш, док., розм. Те саме, що надокучити …   Український тлумачний словник

  • настобісіти — ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос …   Український тлумачний словник

  • насточортіти — і/ю, і/єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос …   Український тлумачний словник

  • предокучити — чу, чиш, док., розм. Дуже надокучити. || безос …   Український тлумачний словник

  • сприкритися — рюся, ришся, док., рідко. Стати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін.; набриднути, надокучити …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.