надокучити
Смотреть что такое "надокучити" в других словарях:
надокучити — див. надокучати … Український тлумачний словник
надокучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оприкрити (сья) — надокучити комусь … Лемківський Словничок
навкучитися — читься, док., безос., діал. Надокучити, набриднути … Український тлумачний словник
назолити — I див. назолювати. II лю/, ли/ш, док., розм. 1) Набриднути, надокучити кому небудь. 2) Зробити неприємність кому небудь … Український тлумачний словник
наскучити — чу, чиш, док., розм. Те саме, що надокучити … Український тлумачний словник
настобісіти — ію, ієш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос … Український тлумачний словник
насточортіти — і/ю, і/єш, док., фам. Дуже набриднути, надокучити. || безос … Український тлумачний словник
предокучити — чу, чиш, док., розм. Дуже надокучити. || безос … Український тлумачний словник
сприкритися — рюся, ришся, док., рідко. Стати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін.; набриднути, надокучити … Український тлумачний словник
